Чому ми їмо солодке у кінці застілля?

Усі пам’ятають суворі слова батьків, які з осудом відкладали смачне печиво і тістечка, не дозволяючи наїдатися солодким перед основним прийомом їжі. Так звідки пішла традиція подавати десерт під кінець трапези?

Зіпсуєш собі апетит — суворо казала мама перед обідом, нагально вимагаючи від дитини, щоб та спочатку з’їла суп, другу страву і тільки потім переходила до солодощів. Частково це правда, але у цього питання є два боки: історичний і суто науковий.

Звичайно, усе не так романтично, як хотілось би, і конкретної легенди, пов’язаної з цією традицією, немає. Тільки в кінці XIX століття у країнах Європи почав складатися порядок подачі страв на офіційних прийомах і пишних застіллях. Цукор у той час був досить дорогим у виробництві і доступним тільки людям зі статками. Десерти подавалися невеликими порціями в кінці основної трапези як елегантний акцент завершення прийому їжі. Однак така традиція існувала й раніше, і бере свій початок вона ще з Древнього Риму. Після їжі заведено було з’їдати підсолоджені ласощі, щоб закріпити відчуття насиченості.

З наукової ж точки зору подача десерту після основного прийому їжі дозволяє нам насититися швидше і на довший час. Відчуття насичення в організмі людини регулюється рівнем глюкози у крові. Чим більше цукру в крові — тим більш ситими ми почуваємося і тим менше хочеться їсти. Однак після вживання швидких вуглеводів нам так само швидко захочеться їсти за рахунок інсуліну, який виробляє підшлункова залоза, бо він знижує рівень цукру в крові. Процеси обміну речовин порушуються, бо з однієї шоколадки, приміром, ми вже отримуємо достатню кількість калорій, а відчуття насиченості так і не приходить.

За рівень ситості відповідає також наповненість шлунку. Тому, якщо натщесерце з’їсти щось дуже солодке, випити солодкої води, чаю чи кави, ми відчуємо не тільки швидку насиченість, перебиваючи собі цим апетит, але й дискомфорт від різкого викиду глюкози у кров. А вживання солодкого після їжі, навпаки, дає більший приплив енергії і закріплює нашу ситість.